Ой, запорошило... Маргарита Метелецкая

Кариатиды Сны
МАРГАРИТА  МЕТЕЛЕЦКАЯ
Ой, запорошило...
(http://www.stihi.ru/2017/12/19/9681)
-------------------------------------------

Ой, запорошило ! Зима !
Стежинки не шукай - нема !
А тут - троянди і хурма
У мене в приймах...
Благословенно...Ні душі...
Читаю та пишу вірші...
І медом змащую книші
В зими обіймах ...

Десь - лютий відчай й самота...
Зачаєна десь німота...
В серцях - суєтність та сльота,
Плющем сповита...
А тут - казкова є мета...
І кожна мить - лише свята...
І відступила марнота
В скорботних свитах...

Пора й до радості звикать...
Думки святковії плекать...
Уже роками не злякать -
Своє в них чудо !
Пахтять троянди і хурма
В моїй хатині недарма -
Вони - від Божого керма -
Тепло...в остуду !

*************************************

     Ой, всё засыпало! Зима!
     Тропинки не найдешь в дома...
     А здесь - и розы, и хурма,
     Как не принять их...
     Благословенно ... Ни души ...
     Читай лишь да стихи пиши...
     И медом смазывай кныши
     В зимы объятьях ...

     А где-то - скорбь и пустота ...
     И затаилась немота ...
     В сердцах - озноб и маята,
     Плющом увиты ...
     Здесь - сказочная цель, мечта ...
     И каждый миг - летит туда...
     И отступила суета
     В печальных свитках ...

     Пора нам к счастью привыкать ...
     И к мыслям, что как благодать...
     Годами нас не испугать -
     Свое в них чудо!
     И розы эти, и хурма
     Недаром прячутся в дома -
     Они - от Божьего ума,
     Тепла... В остуду!