Дуже добре, я відстала.
Десять років "горювала":
Тато є - та дуже мало.
Прямо голод був. Тривалий.
Розвиднілося потім
Від ілюзій кайданів,
Що сама науявляла і...
Скучала та й скучала.
***
Виправилось нині це,
Мозок став на місце.
Легше жити стало враз.
Люблю без користі.
Та помилки сприйняття
Можуть знов траплятись.
То ж, усе, що від душі -
Не змушене вертатись!