То хною, то басмою волосся фарбує,
Корою дубовою обличчя вмива'...
Насто'янки з жолудів й каштанів готує,
Лікер горобиновий в бочівки злива'...
Із листя опалого альтанкі й намети
Вітри'-рукодільники вміло плетуть...
Й музи'ки-дощі вже заключні концерти
В осінньому парку з аншлагом дають...
Вщухають рубінових кленів пожежі,
Вже паморозь ходніки стелить з тасьми'...
Щоб не підхопи'ти на хо'лоді нежить,
Втікають на південь птахи' від зими'...
Прощається з слугами Осінь вельможна,
Закі'нчити справи належні спішить...
Відтягувать час за статутом не можна,
Врахована в кожній порі' кожна мить.
На згадку про себе кали'нові грона
Ґаздиня заможна лишає у дар...
Наряд амазонки, зрікаючись трона,
Вдягає Панянка і це - не піар.
Запря'жений кінь, закусивши вуди'ла,
Покірно чекає її у воріт...
Ось вершниця-Осінь, примі'рявши кри'ла,
На вірнім Пегасі рвонеться в політ...
06/12/17/