На повітряній кулі влаштувати б мандрівку,
Щоб побачить звисОка панораму ЗемлІ
І очима душІ все зазняти б на плівку,
Свій автограф лишИвши на небеснім крилі.
Дуже зблизька на сонце подивитись цікаво,
Не лякаючись сили й накалу вогню,
І скупатись в струмках пряженої заграви,
Й поетичну по хмарах прокласти стерню,
Що за обрій веде... через місячні зОрі...
До натхнення колодязю - рими ковтнУть...
Пілігрими віршІв у лазоревім морі
В гавань вічності стримко й безстрашно пливуть,
Під вітрилами віри, через рифи життєві,
З незгасаючим в серці надій маяком...
Попри хвилі високі та бурі миттєві
Тиху пристань любові збудувати б рядком.
Білий Світ облетІти б на повітряній кулі,
Щоб віршованим складом ВЕлич оповістИ...
Якщо навіть земнії рокИ промайнули,
У небесну мандрівку свою душу пустИ...
05/12/17/