1.
запах зради
крові смак
добре тим
які пригріті
і лежать собі
навзнак
а над ними
море квітів
а за них
свічки горять
хочуть виплакати
душу
де ж та
свічечка
моя
де гірка
що горло сушить
2.
дзвони будяться
в серцях
пам'ять бідна
але сита
є зап'ястя
буде цв'ях
для вагання
в сенсі
жити
є опора
для пори
опадання
після злету
говоріння
до гори
і мовчання
пістолета
4.
полічити би
тих мух
що злетілися
на запах
не лишати би
саму
з головою
пляшку граппи
позбирати
самоту
що розбилася
об щастя
віднайти в собі
мету
що відкрила
душу настіж
5.
хай
ламаються столи
не від старості
від їжі
дні
ночами поросли
жоден з них
на жаль
не вижив
6.
здався тиші
виднокіл
а за мідяки
склотара
очі
ліхтарі важкі
гублять світло
на бульварі
і гуляє кіловат
пританцьовує
із тінню
осінь плаває
в словах
мов оливка
у мартіні
вітер легко надкусив
і надпив
відшепотіле
він себе проголосив
майже вільним
та безсилим
7.
так хотів
та не засну
не думки
а катеринка
про своє
і чужину
про складне
у слові
жінка
і про те
що відійшло
і про те
що не злетіло
ніби є
на сни весло
та не слухається
тіло
кожна хвиля
щось несе
передумане
знайоме
мов пірнаю у басейн
із піраньями у ньому
8.
скоро сонце-мишеня
прогризе у небі дірку
і поскаче навмання
понеділок по вівтірку
ноги виростуть в годин
у рутини
довгі руки
і сценарієм картин
стануть зустрічі
й розлуки
5 Грудня, 2017