http://www.stihi.ru/2017/12/02/1551
Оригінал:
Жаль мертву пташку , мертве деревце...
А скам'янілу душу людську - втричі !
Любов'ю лікувати лихо це
Одвічно вимага Закон Космічний ...
Заховані глибоко , як в норі,
Ті почуття найвищого гатунку
У серці набухають поцілунком
До людства , що в жалобі та журі...
Так хочеться весь Світ зацілувать
І докричатись : "Схаменіться , люди !" -
Бо і Планети нашої не буде,
Як Зло продовжить в душах вирувать ?!
В гріхах розіпнута , як діяти я маю ? -
Молитвою всю Землю обіймаю !
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Жаль птичку мёртвую и деревцо…
Души окаменелость жальче втрое!
Но потерять боимся мы лицо -
Стесняемся Любви своей порою !
И хочется те души исцелять -
Но нежность где-то глубоко, за дверцей -
И нужно эту нежность проявлять,
Коль поцелуем набухает сердце!...
Так хочется весь Свет зацеловать
И закричать: «Опомнитесь же, люди!» –
Ведь и Планеты крохотной не будет,
Коль зло продолжит души разрушать?!
В грехах распята, что я понимаю? –
Молитвою всю Землю обнимаю!
Аватар Автора оригинала