***

Колесник Ян
Тримались за руки, але відпустив….

Серце за серцем, билось як ціле….

Може й запізно, я все ж зрозумів….

Яскраво палали, й тим швидше згоріли….

Місяць по небу, неквапно, повільно….

За хвилею хвиля, у скронях, до болю….

Як довго була ти моїм божевіллям….

Без шансу на щастя, ще хворий тобою….

У темряві ночі, у сні , й наяву….

Наче примара, я вірю й живу….

Плекаючи в собі, вижовклі мрії

Зруйновані долі, на битому склі….

Ніколи не варто втрачати надії….

Кохаючі душі, як завше - праві....