Живи, любов моя!

Вера Бондаренко-Михайлова
Стаю навшпиньки я
Тягнусь мізинчиком
До твого неба і
Твоїх високостей.
Ловлю я крапельки
Твоєї ніжності,
Ховаю в серденьку
Зерно надії я.
Нехай зросте воно
Любов’ю щирою
І зігріває нас
Ночами довгими.
Нехай зцілить печаль,
хвороби тіл і душ
Що принесло життя
І що зароблені:
Важкою працею
І непогодою,
Словами недругів
І їх погордою,
Гріхів полудою,
Дороги тернами…
Живи ,любов моя,
Доки не вмерла я!

http://www.stihi.ru/2018/03/05/9535
Перевод Ладомира Михайлова

Встаю на цыпочки.
Тянусь мизинчиком
К простору Неба и
К твоим высокостям.
Ловлю я капельки
Желанной нежности.
В сердечке трепетном
Запрячу зёрнышко.
Пускай взрастет оно
Любовью чистою
И согревает нас
Ночами длинными.
Пусть исцелит печаль,
Болезни тел и душ,
Что принесла нам жизнь
Да всё, что нажили
Трудами тяжкими
И непогодою,
Словами недругов,
Их чванством, гордостью,
Греховной слабостью,
Тропой тернистою...
Живи, любовь моя,
Пока живая я!