Збагни мене, адже це просто,
Дверцята серця тихо привідкрий...
Моїх думок і мрій намисто
Постав у кошик вицвівший, старий....
Їм буде тепло там... затИшно-
Поодаль від сучасного буття...
Де навіть сонце світить грішно,
А в днях бракує гостро каяття...
Мої візьми в долоні руки...
Я в темряві блукала стільки літ!..
Душі небеснії сполуки
Рятуючи в холодному імлі...
В смішному платтячку із ситцю,
По ранам долі- мовчки, босоніж,
Несла любові таємницю
Й тяжкі вагання чорних роздоріж...
Збагни мене, зігрій мій подих-
Скажи, що так нікого не чекав...
Що в днях сутулих та небогих
Той кошик мрій дбайливо обіймав...
(28.11.2017)
Картина художника Christian Schloe.