Вітер в дзвони б’є на сполох
Предків древніх підійма
Не шанує землю ворог
Вогнем села обійма
Заспівала колискову
Україна молода
Та у постіль волошкову
Всіх дітей своїх вклада
Вийшов в степ в широке поле
Лицаря свободи дух
Відгукнеться в серці болем
України вільний внук
Козаком назвала неня
А мольфаром босяки
Обернутись на оленя
Враз ці зможуть вояки
Росомахи хитрий розум
Швидкість вправного кота
Співрозмовник вітру й грозам
А в очах життя мета
Як розквітне Україна
Подих звільнить від кайдан
Пісня рідна солов’їна
Лине птахом в океан
Про козацьку славу й волю
Сну хранителя вночі
Гімн луна про їхню долю
З Запорізької Січі