Прощальное (Эльдар Рязанов, https://www.youtube.com/watch?v=K_wyYp4MtC0)
Хочется лёгкого, светлого, нежного,
Раннего, хрупкого и пустопорожнего,
И безрассудного, и безмятежного,
Напрочь забытого и невозможного.
Хочется рухнуть в траву не помятую,
В небо уставить глаза завидущие
И окунуться в цветочные запахи
И без конца обожать всё живущее.
Хочется милой наивной мелодии,
Воздух глотать, словно ягоды спелые,
Чтоб сумасбродно душа колобродила
И чтобы сердце неслось ошалелое.
Хочется встретиться с тем, что утрачено,
Хоть на мгновенье упасть в это дальнее.
Только за всё, что промчалось, заплачено,
И остаётся расплата прощальная.
ПРОЩАЛЬНЕ (вільний переклад П.Голубкова)
Хочеться світлого, ніжно-самотнього,
Раннього, може, і ще недозрілого,
І безрозсудного, і безтурботного,
Геть позабутого і неможливого.
Хочеться впасти в траву не зім'яту, і
Очі на небо звести завидющі,
І зануритися в трав аромати, і
Вічно любити усе ще живуще.
Хочеться чути наївні мелодії,
Кисень ковтати, як ягоди стиглі,
Щоб безроссудно душа колобродила,
Серце щоб линуло геть очманіле.
Хочеться зустрічі з тим, що вже втрачено,
Впасти, на мить хоч, в далеке і давнє.
Тільки за все, що промчало, вже сплачено,
І залишилась розплата прощальна.