В сірих буднях все більше печалі,
Жовте листя згоріло дотла.
Хто підкаже, як рухатись далі,
коли стежка до краю прийшла?..
Як думки уже майже спинились,
І немає бажань, а ні мрій...
Лиш на денці душі залишились
Краплі смутку і марних надій.
А до серця мороз підступає,
В очі дивиться біла зима.
...Ні від кого тут ради немає,
Все ти мусиш зробити - сама!