В чашу дня упал кристаллик вечера
и растворился. Синь чёрная почти.
Смеётся улица побеленным забором.
Кто-то Полканом облаян по пути.
И светятся сквозь платанов ветви
уставших деревень янтарные глаза.
...............................................
Над полем ночь. Праночь над лесом этим.
Спокойной ночи людям. И лесам.
Оригинал:
У чашу дня упав кристалик вечора
і розчинився. Майже чорна синь.
Сміється вулиця побіленим парканом.
Хтось десь іде, обгавканий Полканом.
І світяться крізь віття яворів
янтарні очі стомлених дворів.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Над полем ніч. І над лісами праніч.
Добраніч людям. І лісам добраніч.