Як потягли теля у Бога

Ерёмин Валерий Алексеевич
Як потягли теля у Бога
Для нас одна тепер дорога,
Яку обрали самотужки
Такі і їстимем пампушки.

Бач,як до вітру закортіло.
Давно у кожного свербіло.
Тому й роздявили ворота
Бо краще жити всім охота.

Хвостами дружно захиляли,
Хто проти-очі видирали.
А здуру щей рукоплескали.
Той нас,як дурнів обібрали...

І є тепер пани й панянки
В Верховній раді-ми ж підпанки.
Якої влади захотіли
Про те на весь світ гелготіли.

Як завше -труднощі долаєм...
Усім кишки перемиваєм.
Клянемось щиро,всім на світі,
Що в нас думки прозорі й світлі.

Такі затяті голодранці.
Побили б нас тоді всіх пранці.
Чимдуж гайнули до Європи.
Ти не дивись,що голі жопи.

Пооббивали там пороги.
Просили милість на дороги
Іщоб було хоч чимсь стріляти
-Донбас і Крим відвоювати...

Щоб розрулити всі проблемки
У нас самих не хвате клепки.
Нехай проценти й безсоромні.
Зате кишені грошей повні.

Чогож та грошики й не брати
По п`яні буде,що згадати.
А там дивись мільярд на рило.
Кому,яке свиняче діло.

Петрову смокчемо бурульку
За шоколадну добру дульку.
Мо` заживемо,як вельможні,
Хоч не пани зате заможні.

Дайош нам візовий режим!
А там,що буде й пофік з ним.