Заберезніли березнем берези,
немов на зимну землю ліг туман.
А квітень йде із феєрверком безу,
щоб соловейко закрутив роман
з сусідкою по непролазних хащах,
де спорудили безліч гнізд колись
їх пращури, не відаючи нащо,
вірніш, яка від того їм користь?
Співає серце лісову колядку,
старих шишок скидається кольє.
Вітає весну щире янголятко,
що неодмінно буде солов’єм.