Мара Белчева
ПРАПОРОНОСЕЦЬ
Розвій набридливе хмариння,
ця буря у душі твоїй –
від хиб вона, та сонце нині
родиться в синяві ясній.
Поховані живцем жадання,
що мали б звеселяти світ,
й жура – все зникне у тумані, –
тоді й дозріє мрії плід.
Звитяг немає без надії,
без бурі тишини нема...
Надія з погляду ясніє
і прапор світла підійма.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Мара Белчева
ЗНАМЕНОСЕЦ
Раздухай облаците тежки, –
таз буря в твоите гърди
събрана от милиони грешки:
и слънцето ще се роди.
На всички радости във тебе,
които стъпка в своя път, –
които живи си погребал,
тогава ще озрей плодът.
Надежда няма без победа,
без буря няма тишина...
С избистрени очи тя гледа
и носи знаме – светлина.