«Сіра мелодія» Iван Коваленко
Сіро, сіро, темно-сіро.
Сірий день чи сіра ніч.
Сірий вітер хижим звіром
Сірий вир несе навстріч.
Сірий дощ зробив роботу –
Сіра кров із сірих ран.
Із ярів, де морок бродить,
Сірий виринув туман.
Сіре небо, сірі хмари,
Сіре море сірини.
Сіре грають щось гітари,
Сіро й глухо, без луни.
Хтось прибув диригувати
В чорно-сірім сіряку,
Сірі звуки хоруваті
Мруть у сірому кутку.
І в мелодії цій сірій
Я завмер, як сірий звук,
Наді мною дзьоба шкірить
І кружляє сірий крук.
Сірий хтось бере сокиру,
Сіро брязка сіра сталь.
У колоду буро-сіру
Скоро вріжеться метал.
Сірий спокій тоді зрине,
Сіра виросте трава.
Сірим снігом хуртовина
Сіру землю покрива...
-------------------------------------------
«Серая мелодия» Иван Коваленко
Серо-серо, тёмно-серо.
Серый день, и вечер - сер.
Серый вечер хищным зверем
Мне приносит омут вер.
Серый дождь работу сделал –
Кровь сера из серых ран.
Из яров, где сумрак бродит,
Серый вынырнул туман.
Кто-то прибыл к дирижёру
В чёрно-сером сюртуке.
Звуки - серы, словно хворы,
Молкнут в сером уголке.
Песня серая так ноет,
Замер я, как серый звук.
Клюв оскален надо мною,
И кружится ворон вдруг.
Небо серо, небо хмарит,
Тучи серые видны.
Серо бренькают гитары.
Серо, глухо без луны.
Кто-то серый взял секиру,
Серовато лязгнет сталь,
И в колоду серо, сиро
Скоро врежется металл.
И покой придёт для друга,
Серо вырастет трава.
Серым снегом снежно вьюга
Будет землю покрывать… (7.11.2017)