«Долина Надсона*» Iван Коваленко
В долині цій згасав колись поет,
Шукаючи у сосен порятунку.
З поезії він випив досить трунку,
У смерті вириваючись з тенет.
А ми по-іншому зникаємо до Лет,
Нічого не лишивши на рахунку, –
Раби мізерних пристрастей і шлунку,
Нікчемних прагнень і негідних мет.
Тож над поетами не мовкне сосен плач,
Та ти постій ще, вороне, не кряч,
Нехай не поспіша ота хвилина!
Я б ще хотів в передчутті сумнім,
Щоб залишилась з іменем моїм
Хоч би одна така долина…
*Семен Надсон (1862 – 1887) – відомий російський поет. Жив та лікувався в Боярці. Долиною Надсона названо улюблене місце його прогулянок у Боярському лісі.
----------------------------------
«Долина Надсона» Иван Коваленко
В долине этой погасал поэт,
Спасение у сосен находивший,
И, из поэзии нектар целебный пивший,
У смерти вырывался из тенет.
Мы же иначе входим в воды Лет,
Всех денег на счету своём лишившись,
От страсти мизерной, желудков – отрешившись,
Никчёмных целей покидая след.
И над поэтами не молкнет сосен плач.
Постой, ворона хриплая, не плачь,
Пускай минута будет отдалима.
Я бы хотел предчувствием своим,
Чтобы осталась с именем моим
Хотя б одна подобная долина.
(6.11.2017)
Семён Надсон (1862-1887) – известный российский поэт. Жил и лечился в Боярке. Долиной Надсона названо излюбленное место прогулок в Боярском лесу.