Я із равликом дружив,
Він в хатинці білій жив.
У смішній такій хатинці,
Ще й носив її на спинці!
На голівці в нього ріжки
Лиш одна у нього ніжка
Не повірите, малята,
Бо на ріжках – оченята!
Я кричав йому: - Привіт!
Вилізай на білий світ!
А він ріжки витикав
Оченятами моргав!
А сьогодні я прийшов –
Лиш хатиночку знайшов
Спить він взимку під землею
Двері в хатку сам заклеїв!
Перевод Иосифа Бобровицкого:
Летом нас дружба с улиткой свела,
Что в белой избушке на поле жила.
Избушка смешной показалася мне,
Улитка носила её на спине!
Росли у неё на макушке рога,
Была у улитки одна лишь нога.
Вы не поверите, детки, как в сказке,
На рожках улитки виднелися глазки.
И я закричала улитке : "Привет!
Скорей вылезай из избушки на свет!"
Улитка лишь рожки мне показала
И долго упорно глазами моргала.
Сегодня, когда я на поле пришла,
То только пустую избушку нашла.
Улитка зимой под землёю уснула
И вход в ту избушку плотно заткнула.