А у пам'яті – чорні крила,
І летить вона через ніч.
Ми усі слова загубили.
Нам мовчалося пліч-о-пліч.
Одна в одну вросли долоні.
Тихий подих живив вуста.
Заблукало в зірках безсоння,
наче пісня без слів проста.
Ні, нічого ми не забули –
проти ночі здолали страх...
Я цілую гірке минуле
на солодких твоїх вустах...