***

Владимир Коломиец 2
Мої мрії.

Сідає сонечко за край сусідського паркану,
Ідуть корови ситі із пасовища,
А я сиджу під вишнею, чекаю з поля маму,
Безтурботний і замріяний хлопчисько.

Подумки зараз; десь там, серед океану.
Іду під вітрилами, до невідомих іще країн...
Зелені хвилі борт облизують, зухвалі,
А поруч пливе, граючись дельфін.

Кружляють чайки над єкзотичними островами,
Закручуючи, відомий лише їм танок...
Та мрії мої розвіяв ніжний голос мами:
" Що зачекався? Пішли вечеряти, синок!"