«Максим Рильський» Iван Коваленко
У дні страшні кривавого тирана
Свою він долю важив у в’язниці.
В покорі плазували люди ниці,
А мужні йшли у безвість Магадана.
За друзів серце ятрилось, як рана.
Він був поет, а не людина з криці,
Хотів на волі сіять блискавиці,
Хоч знав, що прийдуть осуд і догана.
Душею покривив, і вийшов він на волю.
Усе стерпів: і кривди, і сваволю,
Та слово наше, як святиню, ніс,
Плекав, беріг і захищав до смерті,
І чистим нам віддав, бо встиг на ньому стерти
Сліди своєї крові й сліз.
-----------------------------------
«Максим Рыльский» Иван Коваленко
В дни страшного кровавого тирана
Влачил он долю в сумраках темниц.
Покорно пресмыкались люди ниц,
Отважные шли в безвесть Магадана.
Болело сердце за друзей, как рана.
Он был поэт, не из стальных частиц,
Хотел на воле сеять свет зарниц,
Хоть знал, что осужденье беспрестанно.
Душою покривил, и вышел он на волю,
И всё стерпел: и ложь, и своеволье,
Лишь слово наше, как святыню, нёс,
Берёг, лелеял, защищал от смерти
И чистым отдал нам, успев на нём, поверьте,
Стереть следы неволи, крови, слёз.
(02.11.2017)
Максим Фаддеевич Рыльский — украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед.