Попав у час вродливих і холодних.
І врода не мені, і час не мій.
Вродливі лиця, а думки – бесплотні.
І зимний блиск скляний з-під довгих вій.
І нікому сказати тепле слово.
Ніхто не відчуває теплих слів.
І слово – гребінь айсбергів любові,
які віршами я не розтопив.
І навіть ти словам моїм не віриш.
Кажу і хочу, щоб навчилась ти
розрізнювати почуття і вірші,
і погляди – і щирі, і пусті...