Вiдображення...

Наталья Бурлай
Закохай мене знов в свої очі,
Як тоді,на роки закохав...
Шепочи,як шептав кожной ночі:
Я чекав тебе,завжди чекав...

Пригадай , як удвох шаленіли
Від розлук хоч на день , хоч на мить.
І як швидко хвилини летіли,
Коли поруч два серця стучить...

Обійми, пригорни, глянь на мене!
Вже не та?
       Чомусь зморшки сумні?
Вже не бачиш тих іскор веселих,
Що сміялись в очах по весні?

А я бачу...
    В твоїх очах бачу!
І все мрію вдивлятися знов!
І шукаю , як завжди шукала,
Відображення в них на любов...