Напризволяще A mi propia suerte

Ольга Глапшун
    Напризволяще

Ти ввійшов в мою осінь
і словами весняними
мовою квітів
та закоханих всього світу
кажеш
що минуле 
не відпускає мене
стоїть поміж нами
заважає
бути нам разом...

неправда
ми розлучились
навіки
воно вже далеко
дуже далеко...

бачиш
між нами
уже не роки
а століття
не кілометри -
парсеки
і ні сльозинки вже
лише
дощі осінні...

знай
воно покинуло мене
давно покинуло
та річ не в цьому
просто
воно покинуло мене
напризволяще..........


                Авторський переклад російською               

     На произвол судьбы

Ты вошел в мою осень
словам весенними
на языке цветов
и влюбленных вселенной
говоришь
что прошлое
не отпускает меня
стоит между нами
и мешает
быть вместе...

неправда
мы расстались
навеки
оно далеко уже
дальше некуда...

видишь
уже не года
между нами -
столетия
не километры -
парсеки
и ни слезинки
лишь только
дожди осенние...

верь
оно оставило меня
давно оставило
дело не в этом
просто
на произвол судьбы
оставило..........


                Авторський переклад іспанською

   A mi propia suerte 

Has entrado en mi otono
con las palabras de primavera
con el lenguaje de las flores
y de los enamorados de todo el mundo
dices
que mi pasado
no me suelta
esta entre nosotros
y nos molesta 
de estar juntos

no es verdad
nos despedimos 
ya para siempre
y esta lejos
muy lejos...

ves
entre nosotros
no hay los anos
sino los siglos
no los kilometros
sino parsecos 
e incluso ni una lagrima
solo
las lluvias de otono...

creeme   
que se me ha abandonado   
hace tiempo que lo estoy
pero no es eso
es que
se me abandono
a mi propia suerte..........