Дитинство мо далеке...

Оля Чепурная
Вечеріє вже. І тільки річка,
Що ніхто їй  імені не дав
За городом тиха,  невеличка
В споминах, в далекіх тих літах...

Дівчинка маленька та біленька
Йде до тата, що на беріжку
З вудочкою. - Ти ж моє серденько!
Посиди - я рибку половлю.

І клює, і плещеться в відерці!
Радості в дитини через край!
Татова рука і щире серце...
- Мамо, чуєш? Двері відкривай!

Рибаки прийшли, вечерять будем!
Пахне вже олій на сковороді...
Тільки я ніколи не забуду,
Як лежить моя рука у татовій руці...

Дитинство моє далеке...