Ми із кумом йшли додому
вночі після бару, та й
зустріли по дорозі
якуюсь примару.
Кум говорить:
"Ліпше буде, куме,
затаїтись, щоб
не виникло бажання
в нього нашої крові
напитись".
Я йому відповідаю:
"Краще подивися,
він напевно
вже не схоче
на неї й дивитись,
пригостився бідолага,
вже донесхочу, та втікає,
щоб ще й з нами пить
не довелося".