Розриваються береги
Сонце падає в океан
Всі сполучення і мости
Стануть раптом стіною брам
Серед прози й життя без драм
Щастя фон для пустих думок
Що зникає неначе туман
Віддаляючи від зірок
Серце має ось ось заспівати
Та немає надлому,
авжеж
Ми свободу змінили на грати
І забули про вир пожеж