Втеча...

Все чекаю, щоб морок нарешті таки прояснів -
Загорнувшись у тишу, до стомлених нервів ласкаву.
Так не хочеться вранці виходити  з райдужних снів,
Але ніде діватись , а отже  - варю собі каву.

І духмяна розрада вливається ніжним струмком,
Повертаючи сили і навіть надію на краще.
За вологим вікном дощ у шибки дрібоче ціпком:
- Нишкни, я тут гуляю, а ти – і не думай, нізащо.

Посміхаюсь, ковтаючи терпко-гарячий бальзам:
- Як господар – царюй, не ставати ж мені на заваді.
Я – по цей бік, а ти – поза склом у сльозах, сам на сам.
Кожен – сіяв своє,  от і збіжжя – на кожній леваді.

Листопад – чи жнива? Та й рясний же у нас урожай...
Що надбали - як слід, у строкаті снопи пов`язали.
То ж іди собі, дощ,  бачиш - зайнята, не заважай.
Щоб тікати думками в тепло – чи потрібні вокзали?


Рецензии
Наталочко, хочеться читати та перечитувати... читала двічі))) прийду ще за задоволенням:)

а тепер скажу свої думки по питаннях в щоденнику:

рідною мовою - треба... дуже треба. хіба тут замало українців? хіба росіянам не припадає до душі співучість нашої мови?

писати взагалі - теж треба. не для всіх, для себе. якщо не дихати, не спати не дає - як це не виписати на папір?

а от подобатися всім та бути з усіма на одній хвилі- точно не треба))) бо це неможливо. всі дуже різні, та на різніх хвилях. іноді повністю протилежних. треба бути собою, тримати та транслювати свою хвилю, так я гадаю. хай у людей буде вибір. хай буде можливість подумати над чимось по-іншому.

за вірш - дякую дуже. пиши! будь ласочка))

тобі ж неважко?:) а нам - приємно:) виходить в тебе дуже гарно та влучно.

обіймаю.

Живое Сердце   01.11.2017 21:40     Заявить о нарушении
Мені таки буває важко, сестричко.
Бо стала прискіпливішою до того, що і як говорю. А іноді - взагалі слів не доберу до тих думок, що рояться в голові.)
Дякую, що читаєш і пам`ятаєш.
Обіймаю...

Наталья Мироненко   01.11.2017 23:32   Заявить о нарушении
тоді роби, як тобі краще, Наталочко. бо сенс життя лише у одному: бути щасливою. як би нам не було важко, неодмінно треба знайти внутрішній спокій та розраду серцю.

Живое Сердце   01.11.2017 23:40   Заявить о нарушении
жінка неодмінно має почувати себе щасливою. бо світу дуже потрібні наші світлі почуття... тільки так він стане кращим.

Живое Сердце   02.11.2017 00:44   Заявить о нарушении
Почувати себе щасливою..
Оксанко, це нагадує соцреалізм... Тобто - не як є, а як має бути. У кожної людини (і у жінки, як "різновида")) ) є реальні обставини, реальне життя, багато чого реального. І в тому реальному не так просто почуватися щасливою. Знаходити у чомусь втіху, розраду - так, можливо. Намагатися ьути для когось такою ж втіхою чи розрадою - теж, мабуть, можливо.
Нести світло... Для початку треба вірити, що несеш саме світло. А не просто малюєш сонячні картинки та складаєш сонячні вірші. Десь того сонця треба надбати, внутрішнього...
Дякую ще раз))

Наталья Мироненко   02.11.2017 10:08   Заявить о нарушении
Наталочко, так я про те саме... про внутрішнє сонце, втіху та розраду. хотіла вчора додати, але вирішила, якщо тебе це зацікавить, сама заговориш. виявляється, ми дійсно на одній хвилі.

просто бережи себе, розумієш? не шукай щастя ззовні: тут його нема (поки що. але скоро буде). але бережи те, що в тобі є та бережи себе. не дай себе розчавити та розтоптати.

іноді треба менше звертати увагу на те, що роблять сьогодні люди. бо зараз найважчий період: перед ранком завжди найгустіша темрява. а у нас зараз єдина задача: берегти своё внутрішнє світло.

треба шукати таких, як ти сама. тих, хто з тобою на одній хвилі - хвилі світла. тих, хто теж неспроможний прийняти зло. і бути з ними.

це і буде наше щастя та розрада.

іноді дійсно немає сенсу щось казати. якщо перед тобою людина темряви, вона ніколи тебе не зрозуміє та не почує. за такими краще мовчати. це правда.

бережи себе, будь ласочка...

Живое Сердце   02.11.2017 12:01   Заявить о нарушении
Дякую, солнечко. Ти теж себе бережи.)

Наталья Мироненко   02.11.2017 12:09   Заявить о нарушении
вже бережу, Наталочко... мене вже так потоптали, що треба берегти себе саму.

дякую:)

Живое Сердце   02.11.2017 14:29   Заявить о нарушении
Украинский язык... как соскучился по живому, настоящему! А то, что льётся с экранов телевизоров - не то. Это не украинский язык. Чужие интонации, ударения, множество инородных слов... Какая-то скоростная тарабарщина!
Какая мудрая и добрая женщина скрывается под псевдонимом Живое Сердце! Готов подписаться под каждым её словом выше.
Наталья, конечно же пишите! Однозначно! Свой читатель найдётся, пусть даже через время. И по себе знаю, выскажешься - станет легче. А свет... внутренний свет надо не только сохранить, его надо преумножить! Ибо именно ему и предназначено разогнать тьму!
С уважением,

Владислав Золин   27.11.2017 21:22   Заявить о нарушении
Так приємно почути це від чоловіка... Дуже Вам дякую, вельмишановний Владиславе.

Живое Сердце   27.11.2017 21:46   Заявить о нарушении
Вдячна і я)).
Хоча, не на мою адресу щодо мудрості). Але дякую і пишу. Просто не так часто зараз.

Наталья Мироненко   27.11.2017 22:29   Заявить о нарушении
Наталочко, дивись що на твою адресу:

"А свет... внутренний свет надо не только сохранить, его надо преумножить!"

Це ж навіть краще:) Бо світло - то є і мудрість, і надія, і віра, і любов.

Живое Сердце   27.11.2017 22:32   Заявить о нарушении
Дуже приємно!
Дякую Вам за теплі слова, але чоловік, жінка… хіба є у цьому випадку різниця?
Це питання мабуть риторичне, але мені здається я Вас розумію. Це головне.
Як на мою думку – усі лиха у світі відбуваються через непорозуміння. Треба подолати морок який захопив не тільки нашу країну… і зробити це можливо тільки разом. Але ворог, цей стародавній ворог хитрий і підступний. Його мета, навпаки – роз’єднати. Розділяй і володарюй! Цей девіз залишається актуальним і донині.
Але слідом за темрявою неминуче настає світанок!
Треба лише зуміти зберегти в собі людину.
Вибачте за зайвий пафос!
З повагою,

Владислав Золин   27.11.2017 22:46   Заявить о нарушении
Гарна у Вас українська, Владиславе:)

Мені здається, що лиха не лише через непорозуміння. Причини можуть бути різними: жадібність, заздрість, егоїзм, невміння домовлятися дипломатично, мирним чином та інші.

Різні людські пороки можуть стати причиною лиха. Як, наприклад, можно домовитись з людиною, яка просто прийшла вбивати та грабувати? Ніяк. Від такої треба вже захищатися. Захист має бути адекватний ії поведінці.

Живое Сердце   27.11.2017 23:18   Заявить о нарушении
Ну, принаймні, ви знайшли місце та мотив для намагань порозумітися.
Хоча, вірш я писала дещо про інше. Але так воно, мабуть, і має бути: ланцюжок утворився - от і добре.
Дякую обом.

Наталья Мироненко   27.11.2017 23:55   Заявить о нарушении
Ще раз дякую, Оксана!
Якщо це не принципово для Вас, я волів би висловлювати свою думку російською. Це моя рідна мова. Мав нагоду переконатися, що і Ви володієте ним досконало.
Якщо Вам це дійсно цікаво, можна обмінятися думками на цей рахунок, але не тут. Поважаю автора, її вірші і не хотілося б перетворювати коментарі в балаган, як це зазвичай відбувається, коли підключаються сторонні.
Політику не поважаю бо це в більшості випадків обман, а я за чесні відносини, але так як це частина нашого життя, то куди дінешся?
 З повагою та найкращими побажаннями до Вас,

Владислав Золин   28.11.2017 00:19   Заявить о нарушении
Наталочко, дякую за гостинність. Щира україночка:)
І так, дійсно утворився ланцюжок...

Владиславе, написала Вам на Вашій сторінці.

Живое Сердце   28.11.2017 01:12   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.