Оригінал:
У тім краю, де райдуга барвиста
зливається з теплом усіх осонь,
Де так гірчить сльоза твоя пречиста ,-
Спинися ...помолися... охолонь...
Струною болю переріж напругу.
Струною світла тонко забрини.
Прости печаль і ворогу , і другу,
Заблудлого над прірвою спини...
Бо це життя, напевно, пошук смислів,
До себе шлях, від себе і ...туди,
Де кожен крок - то як крилатий вислів
На колах незбагненної води…
©Свiтлана Костюк
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
В краю, где чудо-радуга, как зори,
С теплом сливаясь, высветило высь,
Где миг горчит пречистою слезою,
Остановись в запале…помолись…
Струною боли режь напряг упруго.
Струною света заточи ножи.
Прости печаль свою врагу и другу,
Заблудшего над бездной удержи…
Ведь жизнь, должно быть, это поиск смыслов,
Путей к себе и от себя – т у д а,
Где каждый шаг крылат, где в Небе виснет
В кругах непостижимая вода...