Хоч на дворi лютуe негода

Прокопенко Юрий
Хоч на дворі лютує негода,
Рве останній на дереві лист.
Та у серці моїм, всім на подив,
Сяє сонце й теплом веселить.
Паралельні світи? Анітрохи…
Вдалий жарт чи сюїта без назв?
Теж не те… Обізвались чертоги,
Відшукали у просторі нас.
Ми чекали на це цілу вічність,
Майже стали німими від ран.
Зіставляли вогнів нелогічність,
Чи зважали на мрій океан…
Хай на дворі лютує негода,
Рве останній на дереві лист.
Та у серці моїм твоя врода,
Надає для життя знову зміст.

20:24, 26.10.2017 рік.

Зображення: http://5dreal.com