Чи буде моєю весна?
Підіймаю руки увись,
Я літу кричу - зупинись...
Та воно мчиться кудись ...
Де круча стрімка,
А мої слова відносить ріка ,
Де осінь холодна така.
Зупинися день теплий – постій..
Я благаю , сонечко грій ,
Сувої почуттів моїх мрій.
Сонце хмари вкривають товсті,
І падає ніч у тумани густі,
А мої благання – пусті...
Поринаю у сон і сниться мені,
Що літо квітує, зеленіють гаї
І білі ромашки у віночку моїм.
А за порогом зима,
І літа немає ...
Сніговій покривалом холодним вкриває,
Сон солодко мрії колише , гойдає,
А душа так прагне тепла...
І хто його знає ,
Чи ще буде моєю весна ?..
Автор: Н.П.Рубан.