***
Одни сплошные украины -
лежат миры на сотни вЕрст.
И небо гетманскою синью
плывет, царапаясь о крест.
И стебли крепкого бурьяна
в глазницах проросли опять,
и тленом стали атаманы
затем, чтоб тленом мне не стать.
И, будто ожили погони,
летят за облаками вслед.
И памятью саднит ладони,
в которых больше сабли нет.
2002
с украинского перевел А.Пустогаров
***
Такі невпинні, українні
Лежать світи на сотні верст.
Гетьманське небо в хмаровинні
Тече, черкаючись об хрест.
Бур'ян росте крізь очі смілі
В блакить нових тисячоліть.
Лежать отамани зотлілі
І не дають мені зотліть.
І не дають себе позбутись,
Летіть за хмарами вдогонь.
І підступає незабутість
До обезшаблених долонь