Маленька балада
Вони основою були,
Старійшами в свої за сорок.
І велич серця зберегли
Від жорсткой криги похоронок.
Любові й доброти запас,
що призначавсь, звичайно, сину
розподілили весь на нас
в голодну і тяжку годину.
Ми вечорами « Заповіт»
Разом із ними прочитали
І Пушкіна казковий світ
Нам бабусі повідкривали.
Цей згусток щирості і ласки –
Руки бабусь
Вони святі.
За них я в прірву без оглядки,
Вони, як Бог в моїм житті.
Я їм вклоняюся щоденно,
Цілую їх , ними горджусь.
Наш захист у роки буренні…
Руки бабусь. Наших бабусь.