Вдохновение здесь:
Ольга Весновская "Моя любовь к тебе жива"
http://www.stihi.ru/2017/03/24/9479
Упрямо прошлое тревожат
твой взор и грустные слова.
Как будто чувствует природа:
дрожит осенняя листва.
Пишу стихи, что полыхают
страданьем, грустью и тоской...
Осознаю, мне боль утраты
не смыть горючею слезой.
На берегу в тоске, с любовью,
рисую сердце на песке,
И сотый раз пишу я имя,
доверив тайну лишь реке.
А волны слизывают буквы.
Им плач души не осознать.
И нет им дела до разлуки.
А я хочу тобой дышать!
16.10.2017
св, кн."Под музыку...", Переводы, ус
--------
МИНУЛЕ ПОРЯД
Минуле поряд, ще бентежать
жагучі погляди, слова.
Листочки вітрами мережать
осінній сум, хоч час сплива.
Пишу вірші кохання ради,
а смуток памяттю бринить,
Вже усвідомлюю – біль втрати
сльозою чистою не змить.
На березі ріки з журбою
малюю серце на піску,
Пишу ім'я – живу тобою,
з душі здираючи луску.
А хвилі злизують всі букви –
не усвідомлюють туги.
Нема їм справи до розлуки,
нема в них почуття жаги!
17.01.2024
ус