Вольный перевод с украинского:
Блажен тот муж – и славой окружён, –
кто не был ни шутом и ни ужом.
Кто никогда – ни в праздники, ни в будни –
осанну лицемерам петь не будет.
Кто идеалы не предаст в дороге
и не попросит бесовской подмоги.
Не позабудет честь из-за харчей –
душа его у Бога на плече.
Лина Костенко, Давидовы Псалмы (Псалом 1)
Взгляни: кленовых листьев медленная стая
В грядущее – сейчас цветную нить вплетает…
И улетает прочь расчётливость пустая –
Спасибо, беспечальный ветерок!
Деревья веселы, все в золотой кудели…
И детвору приветствуя, поют качели…
Но мещанина дни в покое закоснели…
…Тупик страшит в итоге всех дорог…
Всё крутятся в часах минуты-акробаты –
Пренебрегая сном, не различая даты…
Вот-вот – и полетит в лицо снежок крещатый,
Но я вручаю Богу – жизнь свою…
Пускай октябрь повсюду сеет миф лукавый –
Уснут лишь до весны цветы, деревья, травы,
И солнце воссияет в ореоле славы…
Сомнения – уйдут к небытию!
Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/10/12/4679
«Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.
Котрий повік ні в празники, ні в будні
не піде на збіговиська облудні.
І не схибнеться на дорогу зради,
і у лукавих не спита поради.
І не зміняє совість на харчі –
душа його у Бога на плечі».
Ліна Костенко, Давидові Псалми (Псалом 1)
Он бач, вже листя кленів падає поволі –
Яскраві килими нам вистеляє долі...
І проганя думки ощадливі та кволі
Легенький сиротливий вітерець...
А бані у дерев ще золоті й веселі...
І дітлахів вітають по дворах орелі...
Та зачиняють вікна боязко оселі...
І знов лякає сонний манівець...
В годинника поквапний цокіт коліщаток –
Час-нещадимець міцно затиска лещата...
Ось-ось... і полетить в обличчя сніг хрещатий,
Але вручаю Господу – Життя...
Нехай повсюдно сіє жовтень мертві міти –
Поснуть лиш до весни дерева, трави, квіти...
І викотиться Сонце осяйне над Світом...
А сумніви – спливуть у небуття!
____________________________
Картинка: http://gk170.ru/52/oktabr-mesats-697.html