Веселкове павутіння
у повітрі мерехтить,
волошковий колір неба...
день жовтневий аж дзвенить.
Вітерець дріма у вітах,
його майже і нема
і не віриться нітрохи,
незабаром вже зима!
Літо бабине сміється,
сонце грівом обійма
і здається, що у світі
суму та біди нема.
Бо така панує тиша
в день жовтневий навкруги...
найбарвистійші афіши
осінь в’яже в ланцюги.
І, вдивляючись у небо,
хай співа душа пісень
і у добре вірить серце
у такий чудовий день!