Кохав таку як ти, тебе я сам намалював
Чекав тебе завжди, але була би ти не ти
Втрачав тебе мов мить, ти полетіла у казки
Шукав тебе на небі уві сні, здригнувся болі
Розплющив очі у Москві
Була та дівчина, шукала правди у відьом
Кохала іншого, хоч вже не вірила в любов
Йому не вірила, ходив він тінню на землі
Пограла-кинула, розбила серце левові
І він поїхав у світи
Блукав дорогами, в чужії очі заглядав
Шукав єдину ту, що сам собі намалював
Приходе ніч мов ніж, він бачить сльози у вікні
Обличчя милої, малюють зорі місячні
Коли за крок він був, любив, хотів її одну
Розбити б серця лід, з тобою навіть і в пітьму
Її б тримав як "небо", нікому в світі не віддав
Лише б почув-кохаю, адже він так тебе кохав