Козачка

Ключник Олег
Через гай, та зелененький,
Через гай той зелененький!
Летів коник вороненький!

Головою він мотав,
Головою так мотав,
Та ще збрую він зривав!

Та, кричав - здогоню,
Мчав за ним в погоню, -
Ваня – молоденький!

Марічко, – серце моє,
Марічко, – серце моє,
Коник цей біди накоїть!

Я б і рада затримати,
Я б і рада – затримати!
Рядом стоять батько й мати!

Обізвались тут батьки,
Обізвались тут батьки,
Невже вдариш навтьоки?

Ні тікати я не буду,
Ні тікати я не буду,
Вані – коника здобуду!

Пліточку  здобула,
Плахту підіткнула,
Та й на коня плигнула!

Пліттю по бокам,
Коня по бокам!
Щоб відчув це я - яка!

Коник той  носився,
Скоро притомився,
І, нарешті ,зупинився!

Ось, коня приймай,
Мене – обнімай!
Бережно з коня здіймай!

Я твоєю стану,
Далі – безперестанно,
Зичте щастя – тато й мамо!