Ночь прозрачна, тиха, молчалива.
Как на веточке месяц висит.
Серебристым морозным отливом
Лес очерчен. Река уже спит.
На поляне, в тиши, без погони,
На пушистом и белом снегу,
Ходят белые-белые кони
Как из сказки моей, наяву.
*****
Бiлi конi.Веточка Вишни.
Ніч тиха...мовчазна...прозора...
На гілці місяць ген повис.
Мороз окреслив срібне коло.
Спить річка, спить самотній ліс...
А на галявині, на волі,
На білім і пухкім снігу -
Пасуться білі диво-коні -
З моєї Казки...наяву…