Ты меня расспроси,
Помню, я или нет.
Как встречались с тобой,
Мы давно по весне.
Ты красивой была,
Как цветочек цвела.
И любимым тогда,
Ты меня назвала.
Лили в мае дожди,
Зеленели поля.
Расцветала кругом,
Родная земля.
А в зелёном саду,
Соловей распевал.
И веселые песни,
Свои даровал.
От хороших тех песен,
Был счастлив и я.
Когда слушали мы,
Того соловья.
Мы шептали: «люблю»
Целовались в уста.
И меня покорила,
Твоя красота.
Не забыл, помню всё,
Потому что люблю.
Все, что было с тобой,
В своём сердце храню.
Мы уж вместе давно,
Дорогая жена.
Благодарен, что
Сына и дочь родила.
Ты меня расспроси...
Ти мене запитай
Михаил Онищенко 2
Ти мене запитай.
Ти мене запитай,
Пам’ятаю, чи ні.
Як зустрілись, з тобою,
Ми навесні.
А ти гарна була,
І як квітка цвіла.
І коханим тоді,
Сама назвала.
Йшли травневі дощі,
Зеленіли поля.
Розквітала кругом,
Наша рідна земля.
У зеленім гаю,
Соловейко співав.
І веселі пісні,
Свої дарував.
Від тих гарних пісень,
Був щасливий і я.
Коли слухали ми,
Того солов’я.
Я люблю, шепотіли,
Й цілувались вуста.
І мене чарувала,
Твоя красота.
Я усе пам’ятаю,
Бо кохаю тебе.
Все, що було у нас,
Мені дороге.
Ми разом вже давно,
Моя люба дружино.
І я вдячний тобі,
За дочку і сина.
Ти мене запитай...