***

Валентина Гладченко
Є слово, що тріпоче на вустах
З таким солодким присмаком любові.
У снах,
У мріях
Рветься аж до болю,
А біль той розливається в листах,
В віршах моїх,
В піснях,
В очах, що меркнуть,
Втрачаючи той звичний сенс життя.
Це я...
Це час,
Який вже не поверне
Того, кого люблю до забуття.
Слова...
Слова той біль не заспокоять,
Тонким папером серденько зім'яв.
Лише одне мене з колін підводить:
І слово це...
То є твоє ім'я.