Казала маці:"Доўгі табе век,
ні проста жыць на гэтым свеце.
Каб ведаць побач што за чалавек,
з ім солі пуд патрэбна з'есці.
Яшчэ скажу табе дзіця,
чужога не бяры ніколі,
спазнаць каб радасць ад жыцця,
ні ведаць каб душэўнай болі.
Другіх, ты, паважай людзей,
удзячны будзь за ўсё, ты, Богу.
Каб лепшая з усіх надзей,
твой асвятляла шлях, дарогу.
А ў сэрцы хай жыве любоў,
да краю роднага, да хаты,
каб помніў пра сваіх бацькоў,
якім, ты, вечна вінаваты".
* * * 23.09.2017 г.
Казала мати: довгий тОбі вік,
не просто жить бува на цьому світі.
Пізнать людину важко і за рік –
на це не досить однієї миті.
І ще скажу тобі, моє дитя:
чужого не бери, прошу, ніколи.
Зумій пізнати радість від життя,
хоч в серці місце є жалю і болю.
Людей хороших завжди поважай,
удячним будь за все Святому Богу…
Надія, віра, розмаїть бажань
нехай твою освітлюють дорогу.
А в серці най завжди живе любов
до краю рідного, старої хати…
Батьків не забувай, вертайся знов
туди, де вірить будуть і чекати…
2017-09-23 09:10:10 | Перевод Серна.