Відомо, що спочатку було слово,
У подарунок дано воно нам,
Красиве, поетично - загадкове :
Як сонця промінь, райдужний туман!..
Взяли те слово люди - недоріки,
І по цей день несуть його, несуть...
Віки минули, обміліли ріки,
Й слова втрачати стали свою суть.
Бо у словах тепер немає правди -
Одна брехня! О так : брехня й хула
І стали люди просто безпорадні:
Вже у вогні брехні горить Земля!