Талановита – мовлю , без прикрас,
Кохана жінка і щаслива мати…
І я оце готовий раз у раз
Із легкістю, як дійстність, визнавати .
Ще бачу, як цінуя кожну мить,
У творчості з невпинністю зростаєш,
А все, що серце крає. що болить,
Рифмовано рядками прорастає.
Даруєш миру бачення своє
(Твоєму світоогляду вражаюсь).
Я дякую, Лариса, що ти є.
Ціную дружбу нашу. І пишаюсь.