Ковдрою вкриває землю листя,
Відлітають на південь журавлі.
У полоні почуттів і долі
Осінь з літом стала на важелі.
Обіймає безсоромно вечір,
Плаче дощ, сумуючи сльозьми.
Я зігрію душу м'ятним чаєм,
Споминами тебе в нічній пітьмі.
Загортає і ховає осінь,
Ми удвох, і нас вже не знайдуть...
По калюжах,як в дитинстві, босі...
Почуття за обрій аж впадуть...
Знов дерева роздягає вітер,
Падає холодний мокрий лист...
Наші долі, наче птах і небо,
У одну давно уже сплелись.
Накриває прохолода місто,
Наче м'ятний подих на вустах...
Ковдрою вкриває землю листя,
І летить в безодню, наче птах.