Оригінал Александр Сергеевич Гончар
Не покидай меня, любовь!
Не покидай меня! Не надо!
Не разбивай мне сердце в кровь
Под нежный шелест листопада.
А я: «Постой!» Тебе скажу
И сразу в сказанном раскаюсь,
Пусть я тебя не удержу,
Но я хотя бы попытаюсь.
Звучат напрасные слова,
К тебе пытаясь докричаться,
О как судьба ты неправа,
Что вынуждаешь нас расстаться.
Как горький вкус ненужных фраз,
Как вечный странник одинокий
Ты так решила всё за нас,
Так холодно и так жестоко.
Вільний переклад українською Віри Бондаренко
Не залишай мене,любове!
Не залишай мене - не треба !
Не розбивай ти серденько до крові
У листопаді,ще нема потреби.
А я тобі кричу: " Ти почекай!"
І це сказавши,зразу каюсь.
Хоча не втримаю тебе - ти знай,
Я все таки любити намагаюсь.
Так гучно марно прозвучать слова.
До тебе я не можу докричатись.
О,як же моя доля не права,
Що змушує нас знову розлучатись.
Гіркі на смак й пусті ці фрази,
Як вічний і самотній мандрівник
Ти вирішила все за нас відразу
Жорстокий погляд холодом пропік.