Ти скоріш приїжджай... Навіть можеш не брати нічого.
Ні старих килимів, ні нових популярних книжок.
Не тому, що важка і тривала до мене дорога,
а щоб легко іти до перетину наших стежок.
Насолоджуюсь завжди твоєю легкою ходою.
От і хочу легкою твою залишити ходу.
Щоб не зналась із сумом і щоби не зналась з бідою.
Я візьму твою руку і ніжно життям проведу.
Приїжджай, кинь усе, приїжджай… Дні рахую і ночі.
І хвилини поволі стають близнюками годин.
Світлу, вільну, легку щонайшвидше побачити хочу.
Принеси у руках лиш тремтіння обіймів... Ходи...