Ой, ширяє в полі вітер, сильний вітер,
І квіток недавній цвіт – не відтворити!
Та, не вітер винуватий, що так сталось,
Бо моє кохання раптом обірвалось!
Ой, ти вітер, сильний вітер, сильний вітер,
Польовий квітковий цвіт – не відтворити!
Віднеси моє страждання,
Поверни моє кохання, -
Сильний вітер!
В полі чистім, місяць ясний – похилився!
І уже стежини наші - розійшлися!
Бо моя стежина – круто повернула!
А твоя стежина – в росах потонула!
Ой, ти вітер, сильний вітер, сильний вітер,
Польовий квітковий цвіт – не відтворити!
Віднеси моє страждання,
Поверни моє кохання, -
Сильний вітер!
Ми колись згадаєм разом – сильний вітер!
Як пручалися поривам – білі квіти!
Як їх цвіт летів і падав де то в полі!
Мов кохання наше, що забрала Доля!
Ой, ти вітер, сильний вітер, сильний вітер,
Польовий квітковий цвіт – не відтворити!
Віднеси моє страждання,
Поверни моє кохання, -
Сильний вітер!