Осінь входить в життя – ніжно, наче закохана пані...
Без істерик погоди й скандалів бездонних калюж.
Саме впевнено так входить в серце кохання останнє.
Саме лагідно так починається сплетення душ.
Саме так, восени, у вродливу й хотів закохатись.
А кохав тільки осінь – красуню палку, як завжди.
І нарешті тепер моя пані рішила зізнатись
у коханні своєму, і вже не страшні холоди.
Вже нічого не страшно, нічого уже не боюся.
Дві вродливі такі захищають любов'ю мене.
Я красуням моїм у любові навік зізнаюся.
Осінь ніжно піде, а кохання уже не мине...